Теперішньою владою м. Києва прийнято рішення про будівництво в столиці 2-х сміттєспалювальних заводів. Під будівництво першого заводу рішенням Київради в Деснянському районі міста Києва, біля діючої ТЕЦ-6, вже виділено земельну ділянку площею 5,05 га та на конкурсі визначено інвестора будівництва (АТ „ЕНФ АГ”).

Спорудження зазначеного заводу передбачено і окремим дорученням колишнього Прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича за підсумками його робочої поїздки до
м. Києва 09.09.06р.

Ми, зелені екологи „Райдуги”, різко засуджуємо таке рішення Київради та Кабінету Міністрів України та категорично виступаємо проти будівництва в межах міста Києва сміттєспалювальних заводів.

Свій протест ми підтверджуємо наступними фактами, які неминуче нанесуть шкоди довкіллю столиці та здоров’ю її жителів.

Євро фільтри, які планується встановити, не забезпечать повну відсутність відходів та викидів сміттєспалювальних заводів (ССЗ). Оскільки таке небезпечне виробництво не може – через суто технічні причини – бути безвідходним.

Окрім того, очисні споруди – це найскладніша і найдорожча частина сміттєспалювального заводу. Вони коштують не менш, ніж 50% загальної вартості ССЗ. На нашу думку, саме на цьому й будуть намагатися зекономити несумлінні підприємці... Окрім того, вкладені саме в спалювання відходів кошти не окупаються. Із спалення сміття не виймається корисної продукції, тобто, на функціонування заводу, на сам процес спалення, на його обслуговування весь час будуть потрібні кошти від населення. Тобто витрачені мільйони доларів на установку цих двох заводів та кошти на їх подальшу експлуатацію кияни в своїх тарифах будуть окупати до кінця свого життя, а також і їх пра- пра- правнуки... Окрім того під час спалення утворюються попіл та інші шлаки, які дуже токсичні, й для їх захоронення потрібна додаткова земельна ділянка.

Викиди сміттєспалювальних заводів охоплюють усі звичайні для промислових підприємств відходи: забруднене повітря, забруднені води, забруднені тверді відходи.

У димах ССЗ токсичні метали викидаються у формі солей, або окислів, і можуть зберігатися невизначену кількість років, поступово потрапляючи в організм людини. Небезпека токсичних металів полягає в тому, що вони можуть накопичуватися. Тому норми гранично допустимих концентрацій (ГДК) можуть виявитися незастосовуваними для таких викидів. Один з найтоксичніших і найпідступніших металів – кадмій- летить з курявою, і утримати його на фільтрах важко, 12% відлітає в трубу. Ртуть, про отруйність якої відомо, майже вся (72%) слідує за кадмієм. Ртуть вилітає з труб ССЗ у формі пари (7%) та у формі хлоридів (70%). І ті, і ті дуже токсичні і є потенційними нейротоксикантами. Мігруючи по харчових ланцюжках, ртуть накопичується у морських та річкових організмах. Такими самими ланцюжками ртуть акумулюється й на суходолі, її кінцевими носіями стають хижаки.

Важкі метали осідають навколо ССЗ за розою вітрів і утворюють характерні плями забруднення, а вже потім починаються міграційні процеси, і токсичні метали, особливо ртуть, розходяться вусебіч, і зокрема, до нас на стіл.

В процесі спалення, окрім неспаленого газу, відбувається викид і інших сполук, які називають продуктами неповного згорання, які потрапляють у попіл („летючий попіл”, це те, що вловлюють фільтри, „шлак”, це те, що залишається на споді пічки спалювача) та у промивні води. Список продуктів неповного згорання нараховує понад 100 ідентифікованих небезпечних речовин. Серед них вуглеводні та ароматичні вуглеводні, їхні хлоровані похідні, токсичні феноли та хлорфеноли, бром- та азот заміщені речовини, і нарешті, поліхлоровані дібензодіоксини (ПХДД), фурани (ПХДФ) та біфеніли (ПХБ). Також до цієї групи відносяться і кислі гази: хлористоводнева кислота (HCl), сірчаний газ (SO2) та окисли азоту (NOx), які містилися у вихідній суміші, що її подають на спалювання, але які не встигли згоріти.

Продукти неповного згорання включають і нейтральні гази, такі, як чадний газ (СО), який може утворюватися у великій кількості при неправильному режимі роботи спалювача (мало повітря, температура нижче 800оС та інші порушення). Цей газ є нейтральним і тому його дуже важко вловити. Він є небезпечним, навіть у дуже малих концентраціях. Малі концентрації чадного газу викликають блокаду гемоглобіну й зумовлене цим кисневе голодування тканин, до якого, як відомо, найбільш чутлива центральна нервова система. Це викликає зміну функціонального стану кори головного мозку, що більшою чи меншою мірою відображається на стані внутрішніх органів.

Пильна увага до мікро забруднень пов’язана з тим, що до них входять речовини, вкрай токсичні й дуже небезпечні для здоров’я. Ці речовини ПХДД, ПХДФ, ПХБ та поліароматичні вуглеводні (ПАВ) виявляють свої токсичні властивості вже за настільки малих концентрацій, що навіть мікрокількості їх у газах ССЗ є дуже небезпечними.

Поліароматичні вуглеводні (ПАВ) є небезпечними канцерогенами . Викиди цих сполук із ССЗ не досягають рівня найбруднішого спалювача – дизелів, але доволі близькі до них. Якщо врахувати, що дизелі (вантажівки) рухаються, а сміттєспалювальний завод стоїть на місці і спалює сотні тисяч тонн сміття, то небезпека забруднення повітря ПАВ поблизу ССЗ стає реальною.

І нарешті, найнебезпечнішим з продуктів неповного згорання є діоксан: суміш поліхлор-бензо-пара-діоксинів (ПХДД) та поліхлорбензофуранів (ПХДФ). Це королі токсичності й безперечні руйнівники природи.

Таким чином, фахівці ЗЕПУ „Райдуга” переконані, що сміттєспалювальні заводи:

- не тільки небезпечні,

- а й неефективні,

- неекологічні

- та абсолютно економічно неприйнятні.

Зелена екологічна партія України „Райдуга” вважає, що будівництво цих двох заводів в м. Києві є анти екологічною політикою цієї міської влади, що шкодить довкіллю та здоров”ю киян.

Окрім того, у вкладенні мільйонів гривень бюджетних коштів у сміттєспалювальні заводи, які ці кошти ніколи не окуплять – це просто неможливо за технологією спалювання, ЗЕПУ „Райдуга” вбачає корупцію.

Враховуючи вищевикладене, Зелена екологічна партія України „Райдуги” просить Вас , Георгій Георгійович, як Міністра охорони навколишнього природного середовища України

1) вжити термінових заходів по забороні будівництва в м. Києві двох сміттєспалювальних заводів;

2) ми вважаємо, що очолюване Вами Міністерство, його юридична служба, повинна в терміновому порядку опротестувати відповідне рішення Київради та підготувати проект урядової постанови про скасування відповідного окремого доручення колишнього прем’єр-міністра України В.Ф.Януковича щодо будівництва цих заводів, який має бути внесений Вами для розгляду та прийняття рішення діючому Кабінету Міністрів України;

3) ми вважаємо за доцільне в жодному разі не видавати ліцензій Міністерства, погоджень, дозволів тощо на будівництво цих сміттєспалювальних заводів, про що і просимо Вас;

4) ми вважаємо за доцільне і просимо Вас внести відповідно оформлену пропозицію щодо спрямування бюджетних коштів, передбачених для будівництво цих заводів, на будівництво в м. Києві ліній або заводів з сортування та переробки відходів, як вторинної сировини, відповідно до морфології відходів, які утворюються в столиці.

Про вжиті Вами заходи щодо заборони будівництва сміттєспалювальних заводів в м. Києві, просимо повідомити письмово ЗЕПУ „Райдуга” у встановлений діючим законодавством України термін.

З повагою до Вас,

Народний депутат України ІІІ скл.,

Голова Зеленої екологічної

партії України „Райдуга” ,

еколог

Гуцол Михайло Васильович

сайт создан компанией